Лиса гора у Львові – цікаві факти

Лисою горою у Львові називають гору Лева, яка знаходиться неподалік від міського центру. Колись на її вершині знаходився один з палаців Льва Галицького, але його зруйнували ще в першій половині 14 століття. З тих пір його не стали відновлювати, але легендарне місце залишилося оповите таємницями і містичними історіями.

Лиса гора знаходиться між Замковою і Кайзервальдом. А точніше – між вулицями Кривоноса і Довбуша. Як і інші лисі гори, вона багато століть вважалася місцем проживання нечисті і зльоту відьомський шабашів. Існує легенда, що саме тут опівночі можна викликати навіть чорта, якщо прочитати правильне заклинання.

Пісковики і лисі схили

Гору почали називати Лисою бо вона роками залишалася спустошеною і недоторканою. На ній навіть практично немає дерев – через специфіку грунту. Трохи обросла тільки південна сторона. На вершині розташувався вже традиційний для Львова оглядовий майданчик, дістатися до якого можна по стежці зі сходами та поручнями.

Насправді Лиса гора – це скоріше пагорб, трохи менше 400 м заввишки. З однієї зі сторін є навіть невеликі скелі та урвища. Схили гори досить круті, завдяки чому вона і стала свого часу відмінним вибором для спорудження фортифікаційного замку.

Піщані кар’єри

Лису гору називають Піщаною, тому що вона повністю складається з пісковика. Колись тут активно розробляли піщані кар’єри для потреб постійно зростаючого міста. Але це почало руйнувати унікальний природний об’єкт, і каменоломні ліквідували через численні протести істориків. Особливо активно тут відзначився історик Ісидор Шараневич.

Циганський колодязь і нещасна любов

Ходять чутки, що біля підніжжя гори в 17 столітті влаштувався циганський табір. Але після постійних конфліктів з містянами, вони були змушені покинути цю місцевість. Після себе вони залишили тільки колодязь з поганою славою. Говорили, що цей колодязь притягує погані думки. Одного разу в ньому втопився хлопець через нещасливе кохання, і це стало початком черги сумних подій. Тому незабаром колодязь вирішили закопати.

Мігруючі пагорби Стефана

Є у Лисої гори і інші імена – Княжа, Кальварія, гора Стефана. Свідоцтва останнього факту увічнені в гравюрі Гоґенберга по малюнку Аврелія Пассаротті. Хоча насправді за логікою подій в той час горою Стефана повинні були називати інший пагорб. Є цікава версія, що плутанина виникла через те, що львівські міщани хотіли розширити свої володіння і обманювали королівських перевіряючих. Кордон між територіями проходив чітко біля підніжжя пагорба Стефана. Ось підприємливі городяни і «перенесли» його подалі, користуючись тим, що ревізори не дуже добре знають місцевість.

Привид лицаря

Ще одна з міських легенд говорить про примару лицаря, який мешкає на вершині Лисої гори. Про нього в 1925 році згадував навіть видатний історик Іван Крип’якевич, який зазначив в своїх описах Львова такий цікавий факт: на початку березня в місті зчинився страшенний ураган, який відламав з гори значну брилу пісковика. І на місці тієї брили з’явився образ лицаря в повному озброєнні. Він нерухомо стояв на місці і зник з наступним поривом вітру.