Львів духовний. Собор Св.Юра

Сьогодні львівський Собор Святого Юра відомий всім і кожному. Його особливість – багатовікова історія, протягом якої він став свідком і героєм незліченної кількості подій, легенд та оповідок.

Перші документальні свідчення про кам’яний православний храм, розташований на Святоюрській львівській горі, відносяться ще до 1363-го року. За іншою версією він заснований в 1437-му році. Зараз пам’ять про попередника розкішного собору збереглася тільки у вигляді дзвону, що прикрашає його вежу.

Століттями свята церква була приводом для численних чвар. Православ’я і католицизм постійно заявляли свої права. До того ж, будівля неодноразово потрапляла в облогу, поки з часом не застаріла остаточно.

Але святе місце порожнім не буває. Вже через кілька років, в 1744-му році, в фундамент майбутнього греко-католицького собору заклали перший камінь. Ініціатива належала митрополиту Атанасію Шептицькому. Будівництвом керував Бернард Меретин, а потім – Мартін Урбанек. Основні будівельні роботи розтягнулися на два десятка років. Оформлення інтер’єрів остаточно закінчили тільки до 1780-го року.

Подальша доля

Собор Святого Юра використовувався ченцями Василіянського чину для їх служб. Пізніше, в 1817-му році, тут влаштувався греко-католицький єпископат. Василіяни ж перебралися в Святоонуфріевскій монастир.

Не обійшлося і без реставрації. Перша велика з них – робота Адама Топольницького, яка почалася в 1911-му році та внаслідок Першої світової війни в повній мірі закінчилася тільки в 1933-му.

Друга світова війна також диктувала свої правила. У 1940-х, після смерті митрополита Андрія Шептицького, собор передали Російській Православній Церкві Московського патріархату.

До греко-католицьких витоків святиня повернулася тільки в другій половині 1990-го року. Ще через рік сюди повернувся кардинал Мирослав Іоанн Любачівський, глава українських греко-католиків. Він же очолив Синод єпископів.

Наступна масштабна реконструкція передбачала переважно внутрішні роботи. У 1996-му році, до святкування чотирьохсотліття Брестської унії почалося оновлення інтер’єрів за канонами рококо.

У 1998-му році Собор Святого Юра разом з навколишньою територією історичного центру Львова включений в список ЮНЕСКО. Протягом наступних років його відвідав папа Іоанн Павло II під час свого візиту в Україну.

Святині собору

Собор Святого Юра – це не тільки унікальний архітектурний та найважливіший релігійний комплекс, але і справжня скарбниця святинь.

Тут зберігається Чудотворна Ікона Божої Матері Теребовлянської, яку на початку 17-го століття з Тернопільщини перевіз львівський єпископ Йосип Шумлянський. Вважається, що під час облоги Теребовля образ Пречистої Діви захищав захисників міста та міські стіни, відводив кулі та ворожі снаряди.

У крипті – усипальниця діячів Греко-Католицької церкви України. Зокрема – митрополита Андрея Шептицького, кардинала Сильвестра Сембратовича та кардинала Мирослава Іоанна Любачівського. Пізніше сюди були перевезені останки кардинала Йосифа Сліпого. Також в крипті зберігається прах Ярослава Осмомисла, князя Галицького.

Соборну дзвіницю прикрашає дзвін, виготовлений в 1341-му році за розпорядженням князя Дмитра Донського. Саме він зберігся ще від першого православного монастиря на Святоюрській горі, про що свідчать написи на ньому.

Побачити Собор Св. Юра можна в автобусній оглядовій екскурсії Львовом, а замовити інші захоплюючі екскурсії по Львову та його визначних пам’ятках можна у нас. Fest-Tour – це різноманітні програми, досвідчені гіди, цікаві маршрути і доступні ціни.