Цікаві факти про вулицю Дорошенка у Львові

Вулиця Петра Дорошенка – одна з центральних вулиць Львова, а точніше – Галицького району. Вона з’єднує проспект Свободи і вулицю Степана Бандери.

Названа вона, вочевидь, на честь видатного військового та політичного діяча, гетьмана Війська Запорозького Петра Дорошенка. Його гетьманство почалося в 1665 році, коли його обрали тимчасовим гетьманом Правобережної України. Щоб стабілізувати становище свого регіону він за сприяння Митрополита Йосифа Тукальського провів цілий ряд реформ. Зокрема, створив регулярну 20-тисячну армію з найманих частин, почав карбувати власні монети, встановив новий кордон і щільно зайнявся колонізацією незаселених степів.

Дорошенко прагнув об’єднати Правобережну і Лівобережну Україну, тому активно діяв і на міжнародній політичній арені. Після підписання Андрусівського перемир’я Московською державою і Річчю Посполитою, він сформував військовий союз з Кримським ханством. Це дозволило в 1667 році отримати автономію Правобережної України. А в 1668 році йому вдалося, нехай і ненадовго, стати гетьманом «Обох берегів Дніпра».

З чого все починалося?

Вулиця Дорошенка примітна не тільки своїм розташуванням і довжиною. Вона ще й дуже стара – 1460 року. Перші документальні свідчення розповідають про дорогу, яка вела вгору до приватних володінь пані Мікулінської.

У 17 столітті в верхній частині вулиці побудували арсенал Сенявських і монастир домініканок з костьолом Святої Магдалени. Вони стали частиною фортифікаційної споруди для Старого міста.

Пізніше біля костелу Святої Марії Магдалени діяли приймальні покої легендарного доктора медицини Еразма Сикста. Це видатний автор медичних робіт, дослідник хімічного складу і лікувальних властивостей мінеральних вод та грязей, коментатор робот Луція Сенеки і майбутній бургомістр Львова, якому вдалося виграти суд і вигнати з міста Мартина Кампіяна.

Аж до 18 століття вся нижня частина вулиці була заболочена, а городяни полювали тут на качок. Але в середині 19 століття знесли міські стіни, Львів почав швидко розростатися і стрімко забудовуватися. Сформувалися обриси майбутнього проспекту Свободи та площі Міцкевича.

У 18 столітті частина вулиці належала князю Августу Чарторіському. Тут знаходився його маєток, від якого вже не залишилося і сліду. А ось Арсенал за проектом Гродзицького в 19 столітті викупила родина Баворовських. Тут глава сім’ї розмістив свою дивовижну бібліотеку і колекцію творів мистецтва. Зараз там працює відділ мистецтв Бібліотеки ім. Стефаника.

Старі назви

Свою сучасну назву вулиця Дорошенка отримала лише в 1992 році. До цього вона змінила так багато імен, що мало яка вулиця з нею зрівняється.

  • У 16 столітті це була вулиця Мікулічинська, тому що вела вона до садиби пані Мікулінської;
  • До 1535 року вона стала Міхелькунчівскою;
  • У 1535 – Сикстуською або Сікстускенгассе в честь відомого лікаря Еразма Сикста;
  • У 1938 Сикстуською залишилася тільки нижня частина вулиці, а верхня стала – Оборони Львова;
  • У 1940 вулиця отримала назву Жовтневої в честь Жовтневої революції;
  • У 1941 повернулося стара назва – Сикстуська, яка пізніше перетворилася в Сікстусштрассе (до 1944 року);
  • З 1944 по 1992 майбутня вулиця Дорошенка знову стала Жовтневою;
  • У 1992 влада міста затвердили сучасну назву.

А щоб дізнатися ще більше цікавої інформації про львівські пам’ятки, звертайтеся до нас! Ми в Fest-Tour ще точно знайдемо, чим вас здивувати! Ось екскурсії зі Львова.