Львівська Опера на річці. Найцікавіші факти про будівлю

Львів давно здобув звання найбільш європейського українського міста, і якщо ви плануєте мандрівку до цієї культурної столиці України, то обов’язковим пунктом у вашому списку має бути Львівський оперний театр.

Внутрішні стіни театру приховують безліч цікавих фактів та легенд. Це місце насичене історією, архітектурою та мистецтвом. Загадкові куточки та розкішні зали, кришталеві люстри та вишуканий інтер’єр – все це відкриється перед вами, коли ви відвідаєте театр.

Туристи з усього світу збираються біля театру, щоб зробити перше фото у місті Лева, а звичайні українці щодня мають змогу побачити цю величну споруду на двадцятигривневій купюрі. Львівський оперний театр має свою унікальну атмосферу та заряджає відвідувачів енергією й незабутніми враженнями. Це місце, яке залишиться у вашій пам’яті на все життя.

Театр опери та балету імені Соломії Крушельницької зазвичай стає першим місцем, яке відвідують туристи. Будівля театру є найрозкішнішою та найвідомішою спорудою міста, яка створена за проектом відомого архітектора Зигмунда Горголевського. Його майстерність відображена у кожному елементі театру, починаючи від екстер’єру та закінчуючи декоративними деталями усередині.

Факти про Оперу

Львівський оперний театр імені Соломії Крушельницької – це надзвичайної краси архітектурна споруда, яка займає величезну частину центральної частини Львова. Театр був побудований за трирічний період і своєю урочистою прем’єрою відзначив своє відкриття 4 жовтня 1900 року. Першою виставою, яка відбулася в Львівському оперному театрі, була лірико-драматична опера «Янек» Владислава Желенського, що розповідала про життя карпатських верховинців.

Варто відзначити, що театр не обмежується тільки оперою, у 1921 році тут відбулася перша балетна вистава – легендарний балет “Лебедине озеро” Петра Чайковського. Окрім того, за роки свого існування в театрі проходили найрізноманітніші заходи: від театральних вистав і балетів до концертів та естрадних шоу.

Цікавий факт полягає в тому, що під час будівництва театру в центрі міста не було вільної ділянки для спорудження нової будівлі. Тому архітектор вирішив побудувати споруду просто на підземній річці Полтва. Запроектована з урахуванням цієї особливості, споруда зараз вважається однією з найбільш стійких і надійних в місті.

Також варто зазначити, що річка Полтва досі протікає під театром, надаючи йому певного роду містичності та таємничості.

Під покривом бруківки, що вкриває вулицю поряд із Львівською оперою, пливе річка, а в часи радянських парадів був час, коли важка техніка не мала дозволу проїжджати біля споруди.

На посаду головного архітектора претендували лише дві людини. Серед умов конкурсу була обов’язкова участь архітекторів польської та російської національності в процесі будівництва театру.

Через рік після завершення робіт театр почав просідати, але потім цей процес зупинився, і за легендою, це стало можливим завдяки наявності унікальної риби у річці поряд з театром.

Хоча повір’я стверджує, що архітектор Зигмунт Горголевський наклав на себе руки, коли театр почав просідати, насправді він помер від зупинки серця 6 липня 1903 року.

Є легенда, що в стіни театру вбудовувалися пусті горщики, які забезпечували кращу акустичну якість. Однак дирекція театру спростовує цей міф, оскільки при реконструкції будівлі горщики-резонатори були видалені.

Львівський оперний театр – це місце, яке не тільки дихає культурою, але й має багату історію, повну романтики та драматизму. Його стіни приховують багато таємниць та історій, серед яких нерозділене кохання лікаря-окуліста до відомої актриси театру, що привело до його трагічної смерті. Також згадуються ревнощі та вбивство актриси Яніни Огінської-Шендерович, за яким стояв чоловік, що був її коханим.

Театр мав свої піднесення та спади, закриття та відновлення. У 1934 році його закрили через брак коштів, а під час фашистської окупації він знову запрацював, але для німців та українців проводилися окремі вистави. Зала театру може вмістити до 1002 осіб, а назву театру декілька разів змінювали. У 2000 році його перейменували на театр імені Соломії Крушельницької – найвидатнішої співачки світу, яка прославилась своїм талантом та неперевершеним голосом.